Людина на тлі епохи

      В рамках просвітницького марафону Куяльницької громади «Людина на всі часи» до 160-річчя Євгена Чикаленка, сьогодні відвідувачі нашої бібліотеки мали змогу ознайомитись з книжковою виставкою літератури та прослухати цікаву інформацію про життя Євгена Харлампійовича, а для учнів 9 класу, які завітали до бібліотеки разом з учителем історії Созанською Валентиною Вікторівною, пройшла інформаційна година «Людина на тлі епохи». Учні були ознайомлені з біографією нашого непересічного земляка, який всією душею вболівав за все українське. На полицях виставки були представлені книги старшого наукового співробітника Національної Академії наук України Інни Старовойтенко, історичні фото родини Чикаленків та його однодумців, які разом з ним робили все можливе, щоб зберегти для нас мову, і пісні, і звичаї, і гордість за свій рід, любов до своєї землі.

   Внесок самовідданого українця і мецената Євгена Харлампійовича в державотворення України настільки вагомий, що згадки та вшанування пам’яті сьогодні – обов’язок кожного свідомого українця.

 

Зав'яжись на Катерини у квітчастую хустину

#Всеукраїнський _флешмоб_зроби_фото_з_хусткою

Подаруй мені, мамо, хустину
Із червоним, як мак, бережком,
Запишаюся в ній, як дитина,

Як калина під білим cніжком.

Та хустина мені нагадає,

Як і ти молодою була,

І від років вона не линяє,

Тільки юність твою узяла.

Посивіло волосся в матусі.

І у зморшках вже стало чоло,
А от хустка лишилася й досі,
І на ній все цвіте, що було.
Квіточки про любов пам’ятають,
Як купив ту хустину татусь
І як маму любив, вони знають...
Та заплакала мама чомусь.
Не цурайтесь хустинок, дівчата,
Що ж ви носите тільки шапки?

На хустки Україна багата,

І цвітуть ще на них бережки.   

Історія Станіславської бібліотеки

Історія Станіславської сільської бібліотеки почала свій відлік в 1922 році, коли була створена хата – читальня, якою завідував на громадських засадах перший комсомолець села Редько Микита Вікторович. Населення села було неписьменним, тому спочатку було мало відвідувачів. Але поступово поповнювався фонд, люди відвідували лікнеп – стало більше читачів. З 1925 по 1933 роки працював Стахов Степан Маркович, а в 1934 – бібліотекарем була призначена Мальована Віра Максимівна. Однак скоро її змінює Зозуля Олена Романівна. Вона пригадувала: «В селян не було потягу до книги. Вони частіше відвідували церкву». Тому в 1937 році Олена полишає цю роботу. А на її місце приходить енергійний, працьовитий Солодар Василь Маркович, який одразу очолював і клуб і бібліотеку. Як розповідають жителі села, Василь Маркович організував вечори, постановки, проводив бесіди. На цей час збільшився фонд бібліотеки, читачів стало більше.

Коли розпочалася В.В.війна, бібліотеку розібрали по домівкам, а після звільнення села був знову відкритий клуб та збір книг від населення. Займався цим інвалід В.В.війни Кобилюк Іван Іванович. За рік було зібрано понад 700 книг, а в 1950 році бібліотека нараховувала вже 1020 книг. В цьому ж 1950 в бібліотеку прийшла працювати Громова Віра Михайлівна. В бібліотеці було вже 340 читачів, за рік вони прочитали 3547 книг. А в 1952 році бібліотеку прийняла Конівщинська Надія Федорівна, яка все своє життя присвятила улюбленій справі і тільки в1985 році пішла на заслужений відпочинок. Надія Федорівна запам’яталась односельчанам своєю працьовитістю, завзяттям, ентузіазмом. Вона несла в маси нові книги, періодику, висвітлила життя свого колгоспу, проводила різноманітні заходи, присвячені популяризації книги.

Збільшувався книжковий фонд бібліотеки , зросла кількість читачів до 850, тому назріла потреба ще в одному працівникові. І в 1976 в бібліотеку прийшла працювати молода дівчина Гуменюк Любов Михайлівна. Деякий час вона переймала досвід у старшої колеги, а також коли 10 листопада 1979 в селі відкрили дитячу бібліотеку – очолила її.

В 1985 році Н адія Федорівна пішла на пенсію,  свою бібліотеку передала Гуменюк Л.М., а дитячу прийняла Христич Валентина Іванівна.

Ці дві працьовиті жінки в тісній співпраці проводили масову роботу з населенням; читацькі конференції, літературні вечори, приймали активну участь в художній самодіяльності. Ансамбль «Мрія», в якому вони співають, неодноразово ставав переможцем районних та обласних оглядів. На районному конкурсі краєзнавчих календарів, присвячених 85 річчю Котовського району, ці бібліотеки зайняли 3 почесне місце. А дитяча бібліотека стала переможницею районного огляду-конкурсу "Бібліотека року-2009".

 Сьогодні Станіславська бібліотека - одна з найбільших та найкращих бібліотек району. Наприкінці 2012 року бібліотека перейшла до відремонтованого просторого приміщення на другому поверсі сільської ради.  Площа бібліотеки складає 200 квадратних метрів. Книжковий фонд - понад 16 тисяч примірників. Читачами бібліотеки є 550 жителів села.

Станіславська бібліотека - центр історичного краєзнавства. Щиро закохана в рідне село і його талановитих мешканців, незмінний учасник художньої самодіяльності, справжній патріот краю, Валентина Іванівна Христич проводить велику краєзнавчо-пошукову роботу, збирає та систематизує краєзнавчий матеріал з метою зберегти пам'ять про минуле та донести її до майбутніх поколінь. Полиці сільської бібліотеки заповнюють краєзнавчі альбоми «Історія рідного краю», «Вишивки мого села», «Маленькі люди Великої Перемоги», «Промисли та ремесла рідного краю», «Краєзнавчий календар села», «Пам'ять втрачених сіл», папки зі свідченнями очевидців Голодомору 1932-1933 років.

 При бібліотеці оформлена етнографічна кімната, де проводяться краєзнавчі свята та етнографічні години, бесіди з народознавства, та меморіальний куточок "Пам'яті Гончара" (2013 рік),  де зібрані твори великого письменника, книги з автографами, листи, фотографії, книги онуків письменника, переписка бібліотекаря  з вдовою письменника Валентиною Данилівною Гончар. В 2014 році Валентина Іванівна відвідала вдову Олеся Гончара в місті Києві і привезла нові експонати для свого куточка.

Валентина Іванівна згуртувала навколо себе  творчих людей, які допомагають їй у оформлені бібліотеки, проведенні масових заходів, організації творчих виставок. При бібліотеці працює клуб любителів квітів "Мальва", об'єднуючи гарних жінок і справжніх господинь села, які цікавляться літературою по вирощуванню квітів, обмінюються саджанцями та насінням, замовляють новинки по каталогам, діляться своїми секретами квітникарства.

В тісній співпраці з сільською радою, клубним закладом, школою бібліотекою проводяться великі масові заходи з популяризації літератури та з нагоди урочистих  історичних дат.

 Активно працює бібліотека і в напрямку «Бібліотечного патронату», обслуговуючи книгою на дому читачів похилого віку, людей з обмеженими фізичними можливостями, ветеранів війни та праці.

Завідувачка бібліотекою є неодноразовим переможцем краєзнавчого бібліотечного конкурсу «Мій рідний край, моя земля». Перемогу допомогли отримати роботи:  тематичний альбом «Маленькі люди Великої Перемоги» (2009-2010), краєзнавчий альбом «Пам'ять втрачених сіл» (2012), а творча робота «Кожне сільце має своє слівце» (2011) лягла в основу однойменної краєзнавчої збірки бібліотекарів району.

В 2009, 2011 та 2012 роках поспіль бібліотека села Станіславка отримувала звання «Краща бібліотека року», а Валентина Іванівна була неодноразово нагороджена грамотами Котовської районної державної адміністрації та Котовської районної ради,  обласного управління культури і туризму за сумлінну працю, вагомий внесок в розвиток бібліотечного обслуговування населення села та активну роботу з громадою по збереженню культурного надбання краю.

Голгофа голодної смерті

 В пам’ять про тих людей, що вмерли в муках від голоду, в бібліотеці села Станіславка оформлена виставка-панорама «Голгофа голодної смерті»,  на якій представлено і спогади односельців, і картини жахливих подій в художній літературі, і офіційна статистика жертв голодомору.